Abstract
<jats:p>Актуальність проблеми. Моніторинг динаміки морфофункціональних показників гандболісток упродовж річного макроциклу дозволяє об’єктивно оцінювати накопичувальний ефект тренувальних навантажень. Зокрема, такий підхід дає можливість диференціювати тренувальний вплив відповідно до специфічних біомеханічних вимог ігрових амплуа, забезпечуючи чітку корекцію складу тіла згідно вимог амплуа. Мета дослідження: визначити особливості динаміки морфофункціонального стану гандболісток залежно від ігрового амплуа упродовж річного макроциклу підготовки. Методи: теоретичний аналіз і узагальнення, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Педагогічний експеримент тривав 10 місяців – з вересня 2024 року до червня 2025 року. Результати. За підсумками експерименту встановлено достовірну перевагу показників гандболісток ЕГ над представницями КГ за основними морфологічними критеріями спеціальної підготовленості. В експериментальній групі зафіксовано виражену позитивну динаміку обводових розмірів: значущий приріст напруженого обводу плеча та стегна (p < 0,05), що вказує на цілеспрямовану активацію робочих груп м’язів. Водночас у КГ спостерігалася статистична стабільність обводів (p > 0,05), що свідчить про низьку ефективність стандартної методики у стимулюванні робочої гіпертрофії. Аналіз товщини ШЖС підтвердив якісну перебудову морфофункціонального профілю гравчинь ЕГ через зниження жирового компонента на дистальних сегментах кінцівок, зокрема на гомілці (p < 0,01) та стегні (p < 0,05). У КГ, навпаки, зафіксовано приріст жирової маси на тулубі (під лопаткою, на боці), що негативно впливає на рухливість гравчинь. Висновки. Порівняльний аналіз засвідчив, що авторська програма забезпечує формування раціонального морфотипу шляхом зниження товщини шкірно-жирових складок та збільшення обводових розмірів м’язів на окремих сегментах верхніх та нижніх кінцівок. Досягнута статистична значущість (p < 0,05) за показниками ШЖС на триголовому та двоголовому м’язах та на стегні в ЕГ підтверджує перевагу експериментальної методики у підготовці гандболісток залежно від їхнього амплуа, яка забезпечує диференційовану адаптацію складу тіла гандболісток відповідно до вимог їхнього ігрового амплуа, на відміну від стандартної програми, що демонструє відсутність специфічного впливу на морфологічний профіль гравчинь.</jats:p>