Abstract
<jats:p>Актуальність статті полягає в потребі докладного розгляду мови текстів українських народних пісеньіз Волині, що відображають волинсько-поліські та волинсько-подільські говори на всіх мовних рівнях. Мета роботи– на матеріалі народнопоетичних текстів, зафіксованих переважно в ХХ столітті, простежити фонетично-орфоепічніриси діалектизмів.У дослідженні опрацьовано тексти народних пісень, записані на Волині (здебільшого в межах нинішньої Во-линської та Рівненської областей) Григорієм Аркушиним, Віктором Давидюком, Філаретом Колессою, Оскаром Коль-бергом, Олександрою Кондратович, Казимежом Мошинським, Олексою Ошуркевичем, Лесею Українкою, а такожавторкою статті. Встановлено, що здебільшого в них представлено рефлекси давніх етимологічних голосних звуків,відображено асимілятивно-дисимілятивні звукові видозміни, редукцію голосних, метатезу, протезу, епентезу, аферезута поєднання кількох явищ. Найбільше фонетично-орфоепічних одиниць зафіксовано в піснях, зібраних у 1930-і рокина українсько-білорусько-польському пограниччі Західного Полісся Філаретом Колессою та Казімежом Мошинським.Значно менше їх у текстах середини-кінця ХХ, небагато – на початку ХХІ ст., що репрезентують Волинське Поділля.Аналіз великого текстового масиву засвідчив, що виявлені одиниці здебільшого є вкрапленнями на тлі літературногонормативного мовлення, тому маємо підстави кваліфікувати їх як фонетично-орфоепічні діалектизми. Наша праця, атакож інші статті про специфіку інтернет-фольклору та українські пісні часів російсько-української війни 2014–2023років підтверджують запропонований раніше підхід про правомірність розгляду фольклорного мовлення як різновидухудожнього стилю на сучасному етапі.</jats:p>