Довіра до медіа в Україні у 2024-2025 роках: аудиторні оцінки в оптиці теорії журналістського поля П’єра Бурдьє

<jats:p>У статті досліджено довіру до медіа в Україні у 2024-2025 роках крізь призму теорії журналістського поля П. Бурдьє. Мета роботи полягає у виявленні структури аудиторних оцінок довіри до журналістики як інституту, окремих медіа, каналів на цифрових платформах і конкретних новинних продуктів, а також у поясненні відмінностей між ними з урахуванням автономії, гетерономії, символічного капіталу та зовнішнього визнання. Дослідження ґрунтується на порівняльному вторинному аналізі агрегованих даних опитувань Київського міжнародного інституту соціології, Соціологічної групи «Рейтинг», Громадянської мережі ОПОРА та ГО «Інтерньюз-Україна» спільно з InMind. Показано, що довіра не утворює єдиного показника: оцінювання журналістики як суспільного інституту відрізняється від довіри до самостійно обраних джерел, соціальних мереж і телемарафону. Встановлено, що частота використання та охоплення не збігаються з визнанням надійності. Платформізація розмежовує виробництво журналістського матеріалу, його поширення та суспільне визнання, посилюючи роль алгоритмічної видимості, швидкості й персоналізованих каналів комунікації. Окрему увагу приділено залежності українських медіа від політичних, економічних, донорських і платформних чинників, соціальній диференціації медіаспоживання, практикам перевірки інформації, вразливості до дезінформації та сприйняттю представлення соціального досвіду. Зроблено висновок, що довіра до медіа є однією з форм зовнішнього визнання учасників журналістського поля, але не може ототожнюватися з усім обсягом їхнього символічного капіталу. Воєнний контекст підвищує вимоги до точності та перевірки медіаінформації. Агрегований характер даних обмежує можливість установлення причинних зв’язків і потребує подальшого аналізу мікроданих, редакційної власності, фінансування та змісту новин</jats:p>