«МОВА СТАЄ ЗБРОЄЮ, НАДІЙНИМ ЗАСОБОМ ОБОРОНИ» (ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВОМИСЛЕННЯ ОЛЕКСАНДРА МИХЕДА), "LANGUAGE BECOMES A WEAPON, A RELIABLE MEANS OF DEFENSE" (ON THE CHARACTERISTICS OF OLEKSANDR MYKHED'S LINGUISTIC THINKING)

<jats:p>Постановка проблеми. Серед найбільш досліджуваних лінгвістичних категорій на сучасному етапі мовознавчих студій постає експресивність (виразність) лінгвальних одиниць. Експресивність є невід’ємною частиною продукування будь-якого тексту, а отже, вивчення засобів зокрема експресивного синтаксису на сьогодні залишається актуальним і цікавим. Вивчення потенціалу синтаксичної експресії видається потрібним і своєчасним на матеріалі творів про російсько-українську війну, що розпочалася 24 лютого 2022 року. До таких належить книга «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда. В анотованій статті зроблена спроба описати й узагальнити такі маркери текстів книги О. Михеда, як номінативні речення та парцельовані структури. З одного боку, ці синтаксичні побудови сприяють увиразненню смислового наповнення аналізованих текстів, привертанню уваги до найтонших нюансів та деталей зображуваного, а з іншого вияскравлюють постать автора, який просто, репортажно й водночас глибоко фіксує те, що зактуалізувала, на жаль, теперішня війна. Метою статті є описати особливості номінативних речень та парцельованих структур як засобів експресивності на синтаксичному рівні в текстах книжки Олександра Михеда «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення». Методика та методи дослідження. У роботі послуговуємося принципом системності мовних та мовленнєвих явищ. Основним використаним методом потрактування фактичного матеріалу є описовий для спостереження явищ односкладності (номінативне речення), парцеляції, зокрема для добору, систематизації, витлумачення та узагальнення матеріалу в тексті про війну. Висновки і перспективи. У текстах книги Олександра Михеда про війну засобами створення експресивності на синтаксичному рівні стають номінативні речення та парцельовані структури. Вони формують експресивну інтонацію оповіді завдяки своїй різноманітній будові і вмілому їх використанню автором, стають важливими інструментами фокусування уваги на певних компонентах фрази, що загалом увиразнює смислове наповнення аналізованих текстів. Перспективою подальших досліджень може бути опис інших синтаксичних експресивних засобів, серед яких питальні речення, повтори, вставлені конструкції тощо, що вирізняють текст книги Олександра Михеда.</jats:p>