МОВА ВІЙНИ: РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ ОКУПАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ «ХЕРСОН. ОКУПАЦІЯ» АЛЬОНИ МОВЧАН), THE LANGUAGE OF WAR: A REPRESENTATION OF THE EXPERIENCE OF OCCUPATION (BASED ON THE NOVEL “KHERSON. OCCUPATION” BY ALYONA MOVCHAN)

<jats:p>У статті чітко сформульовано мету, відповідно до якої здійснено комплексний лінгвістичний аналіз особливостей мовної репрезентації досвіду окупації в романі «Херсон. Окупація» Альони Мовчан. У роботі використано комплекс методів: описовий – для систематизації мовного матеріалу; контекстуально-інтерпретаційний – з метою аналізу функційних особливостей мовних одиниць; лексико-стилістичний – для визначення ролі експресивних засобів у формуванні художньої структури твору; дискурс-аналіз – з метою інтерпретації тексту як комунікативного  явища. Основну увагу зосереджено на виявленні системи  мовних засобів, за допомогою яких відтворюється воєнна реальність, а також на визначенні їх функційного навантаження в тексті. Особливу увагу приділено лексичним маркерам, що репрезентують ключові аспекти окупаційного досвіду, зокрема військову присутність, психологічну напругу, страх, безнадію, втрату, а також механізми контролю і примусу. Проаналізовано трансформацію повсякденної лексики в умовах війни, що відображає зміну картини світу мовців і набуття звичними словами нових семантичних відтінків. Окремо розглянуто лексичні засоби дегуманізації ворога як важливий компонент воєнного дискурсу, що формує опозицію «свій - чужий». Акцентовано увагу на емоційно-експресивних і стилістичних засобах, зокрема метафорах, епітетах, градації,  контрасту та антитезі,  які забезпечують глибину художнього зображення та сприяють вербалізації травматичного досвіду. Схарактеризовано роль синтаксичних засобів у формуванні експресивності, зокрема використання коротких і розгорнутих конструкцій, повторів і ритмічних моделей. Висновки. Доведено, що мовна організація твору зумовлена прагненням авторки зафіксувати особистий досвід переживання окупації, що визначає поєднання документальної достовірності та емоційної насиченості. Узагальнено, що мова роману функціює як цілісна система, в якій  мовні засоби забезпечують відтворення як об’єктивної реальності війни, так і внутрішнього психологічного стану людини. Окреслено перспективи подальших досліджень.</jats:p>