ТЕРМІНОЛОГІЧНА ДИНАМІКА В ЦИФРОВОМУ ДИСКУРСІ: МОВНО-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ, TERMINOLOGICAL DYNAMICS IN DIGITAL DISCOURSE: LINGUISTIC AND CULTURAL ASPECT

<jats:p>Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій і цифровізування суспільства зумовлюють активне формування та поширення комп’ютерних термінів, які виходить за межі фахового середовища й інтегруються в повсякденне мовлення, медійний та освітній дискурс. Це супроводжується процесами адаптації, стандартизації й варіантного вживання термінів, а також актуалізує проблеми мовної норми, запозичень і збереження національної самобутності терміносистеми. Мета статті. Метою статті є дослідження термінологічної динаміки комп’ютерної лексики в сучасному цифровому дискурсі та виявлення її впливу на культуру мовлення. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методів, застосування яких забезпечує всебічний аналіз заанонсованої теми. Провідним спеціальним методом є описовий, який дав змогу охарактеризувати семантичні та функціональні особливості комп’ютерної терміноодиниці в цифровому дискурсі. Основні результати дослідження. Дослідження присвячене аналізу цифрового дискурсу як багатовимірного комунікативного явища, у якому взаємодіють технічний, соціальний і мовно-культурний рівні та який охоплює різні сфери спілкування – від повсякденного до професійного. Особливу увагу приділено функціонуванню комп’ютерних терміноодиниць, їх варіантності, процесам запозичення, адаптації та гібридизації, а також мовно-культурним проблемам, зокрема впливу англійської мови, нестабільності норм і збереженню мовної ідентичності. Висновки і перспективи. У результаті дослідження встановлено, що комп’ютерна термінологія сучасного цифрового дискурсу формується під впливом як внутрішніх ресурсів української мови, так і активних запозичень, передусім з англійської, що зумовлює її динамічність, варіантність і поступову адаптацію до мовних норм. Вживання термінів залежить від комунікативної сфери: у науковому дискурсі домінує нормативність, тоді як у мас-медійному та неформальному середовищі – більша свобода й поширення англізмів, що може спричиняти мовно-культурні проблеми. Це підтверджує необхідність упорядкування терміносистеми та вироблення збалансованого підходу до поєднання національних мовних ресурсів із міжнародною термінологією для збереження мовної ідентичності та підвищення культури мовлення. У перспективі актуальним є поглиблений аналіз процесів адаптації та стандартизації запозичень, а також розроблення ефективних моделей термінотворення з урахуванням національних мовних ресурсів. Важливим напрямом є укладання сучасних термінологічних словників і рекомендацій щодо нормативного вживання термінів, що сприятиме підвищенню культури мовлення та збереженню мовної ідентичності в умовах цифровізування.</jats:p>