«ТРИ ПОБАЖАННЯ» Е.МАКРОНА В НОВОРІЧНІЙ ПРОМОВІ 2025 РОКУ: СЕМІОТИКО-НАРАТИВНИЙ АСПЕКТ, “THREE WISHES” OF E. MACRON IN HIS NEW YEAR’S SPEECH OF 2025: SEMIOTIC-NARRATIVE ASPECT

<jats:p>Постановка проблеми. Стаття присвячена дослідженню трансформацій у парадигмі політичної комунікації Франції на межі 2025–2026 років. У центрі уваги – феномен «макронізму» як стратегічного наративу, що в умовах глобальної нестабільності еволюціонує від технократичного дискурсу до формату ідеологічного маніфесту. Проблема полягає в дешифруванні прихованих технік переконання, що дозволяють владному суб’єкту мобілізувати суспільство через традиційні ритуальні тексти, зокрема новорічні звернення. Мета дослідження полягає в комплексному семіотико-наративному аналізі новорічної промови Е. Макрона від 31 грудня 2025 року, зокрема її бажальної частини, для виявлення стратегій формування «персонажа-нації» та його дискурсивного розвитку. Робота спрямована на реконструкцію актантної структури тексту, визначення типів наративних трансформацій та аналіз риторичних прийомів, що забезпечують персуазивний ефект звернення. Методи дослідження. Методологічну основу розвідки становить структурна семіотика Паризької школи А. Ж. Греймаса. Застосовано метод семіо-наративного моделювання для побудови актантної схеми та виокремлення наративних програм. Також використано елементи дискурс-аналізу, прагмалінгвістичний аналіз (дослідження модальностей) та лексико-стилістичний аналіз для деконструкції риторичних фігур (анафори, антитези, гіперболи). Дослідження має якісний характер і базується на принципах іманентного аналізу тексту. Основні результати. У ході дослідження встановлено, що промова Е. Макрона побудована за моделлю транзитивного засвоєння, де президент виступає «операційним суб’єктом», який спонукає «суб’єкта стану» (націю) до кон’юнкції з об’єктами-цінностями. Виявлено три ключові наративні програми: етичного об’єднання (через деонтичну модальність обов’язку), геополітичної суб’єктності (через модальність спроможності) й екзистенційної стійкості (через вольову модальність і протидію депривації). Доведено, що використання «правила трьох», інклюзивного «ми» та темпоральних маніпуляцій дозволяє автору перетворити абстрактні політичні цілі на персоналізовану відповідальність кожного громадянина. Висновки. Дослідження підтверджує, що новорічна промова Е. Макрона 2026 року є високотехнологічним інструментом соціального інжинірингу. За допомогою послідовного розширення компетенцій нації (через категорії «знати», «могти», «хотіти») лідер моделює активного актанта, здатного до опору «духу часу». Теоретична значущість роботи полягає в розвитку методів структурної семіотики на матеріалі актуального політичного дискурсу, а прагматична – у виявленні алгоритмів маніпулятивного впливу, що реконструюють національну ідентичність у кризові періоди.</jats:p>