КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ ЗНАННЯ В АКАДЕМІЧНОМУ ТЕКСТІ, COGNITIVE-DISCURSIVE ORGANIZATION OF THE CONCEPTOSPHERE OF KNOWLEDGE IN ACADEMIC TEXT

<jats:p>Постановка проблеми. У сучасній парадигмі мовознавчого аналізу академічного тексту актуалізується проблема опису знання не лише як результату наукової діяльності, а як структурованого когнітивно-дискурсивного утворення. Попри наявність досліджень, присвячених окремим аспектам наукового дискурсу, відсутнім залишається цілісний підхід до інтерпретації концептосфери знання як багаторівневої системи, що поєднує когнітивні механізми формування та дискурсивні способи репрезентації. Особливої уваги потребує уточнення ролі близької й віддаленої периферії, а також мовних засобів, які забезпечують структурне заснування та когнітивну прозорість академічного тексту. Метою статті є аналіз когнітивно-дискурсивної організації концептосфери знання в академічному тексті з урахуванням її ієрархічної структури, внутрішніх зв’язків та механізмів мовної репрезентації. Методика та методи дослідження. Досягнення поставленої мети зумовило використання комплексу методів: когнітивно-дискурсивного аналізу – для виявлення особливостей упорядкування концептосфери знання; структурного методу – для моделювання її ієрархічної будови (ядро, близька й віддалена периферія); функціонального аналізу – для визначення ролі логіко-семантичних зв’язків і метатекстуальних засобів; а також інтерпретаційного методу – для з’ясування механізмів гарантування когнітивної прозорості та інтерпретативної доступності академічного тексту. Основні результати дослідження. Установлено, що концептосфера знання в академічному тексті має трирівневу будову, у межах якої ядро репрезентує стабілізоване знання, близька периферія відображає процес його формування (гіпотеза, доказ, аргументація, висновок), а віддалена периферія визначає дискурсивні умови його актуалізації (новизна, актуальність, метод, інтерпретація). Виявлено, що ключовими механізмами конструювання концептосфери є когнітивна прозорість, метатекст і система логіко-семантичних зв’язків, які забезпечують послідовність викладу, експлікацію внутрішніх переходів й орієнтацію на респондента. Показано, що узагальнювальні зв’язки виконують функцію стабілізації знання, тоді як орієнтація на адресата визначає рівень його інтерпретативної доступності. Висновки і перспективи. Проведене дослідження дає змогу розглядати концептосферу знання як динамічну структуру, у якій поєднуються процесуальність формування та нормативність функціонування знання в академічному тексті. Перспективи подальших розвідок пов’язані з вивченням варіативності реалізації концептосфери знання в різних дисциплінарних дискурсах, аналізом мовних маркерів епістемічного статусу її елементів, а також розробленням прикладних аспектів використання запропонованого підходу у практиці академічного письма.</jats:p>