Abstract
<jats:p>У статті розкрито роль Українського науково-технологічного центру (УНТЦ) у міжнародній науково-технологічній співпраці (МНТС). Показано основну місію та цілі УНТЦ: усунення глобальної загрози розповсюдження хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних (ХБРЯ) ризиків, знань і матеріалів, використовуваних для виробництва зброї масового знищення (ЗМЗ); підтримка інтеграції вчених, що володіють знаннями, застосовними до ЗМЗ, у глобальні наукові та економічні спільноти шляхом національної, регіональної та міжнародної співпраці; розвиток і підтримка культури нерозповсюдження ЗМЗ, обізнаності та відповідальності щодо ХБРЯ безпеки через освіту, наставництво та навчання; просування міжнародних передових практик і культури безпеки для пом’якшення ризиків і загроз. Проаналізовано внески донорів і фінансову підтримку партнерів, синергію з міжнародними організаціями, операційні механізми та досягнення УНТЦ у нерозповсюдженні ЗМЗ, портфель фінансованих УНТЦ досліджень і розробок, приклади успішних проєктів УНТЦ. Доведено, що системні недоліки, допущені органами виконавчої влади України під час укладання Угоди про створення УНТЦ, і відсутність контролю з боку держави за виконанням проєктів УНТЦ позначилися на ефективності використання отриманих результатів у сфері охорони прав інтелектуальної власності. Органи виконавчої влади України не володіють даними щодо отриманих Україною вигід від співпраці українських виконавців з УНТЦ, інформацією про патенти (зокрема міжнародні), отримані в межах виконання проєктів УНТЦ вітчизняними закладами вищої освіти або науковими установами. Надано рекомендації щодо зміцнення мандату, фінансування та спільних зусиль УНТЦ для вирішення майбутніх викликів безпеці.</jats:p>