Abstract
<jats:p>Анотація. Статтю присвячено дослідженню міждисциплінарних зв’язків як основи дидактичного принципу послідовності й систематичності навчання. Відзначено їх важливість у процесі підготовки висококваліфікованого, всебічно розвиненого медичного фахівця. Мовна підготовка – це невід’ємна складова частина формування загальної професійної компетентності лікаря, оскільки від рівня знання фахової мови залежить успішність навчання та ефективність професійної діяльності (робота з інформаційними джерелами, документацією, різні види комунікації), тому вона потребує постійної роботи щодо вдосконалення методичних підходів, пошуку нових форм викладання. Українська мова професійного спрямування та латинська мова, які вивчаються на І курсі медичного ЗВО, покликані створити уявлення про структуру, систему й особливості функціювання медичної мови, закласти основи мовної компетентності. У статті проаналізовано труднощі, з якими стикаються здобувачі вищої освіти, та запропоновано практичні підходи до їх розв’язання. Дисципліни мовного циклу пов’язані не лише зі спеціальними дисциплінами, але й мають сталі взаємні міждисциплінарні зв’язки, що зумовлено віковою історією розвитку мови медицини. Це дає широкі можливості до їх використання як додаткового засобу формування понятійно-термінологічного апарату та підвищення грамотності. Визначення та активізація дотичних тем обох мов дозволяє в умовах невеликої кількості годин збільшувати та урізноманітнювати можливості їх практичного відпрацювання, адаптувати набуті раніше знання до фахової термінології, створювати та закріплювати асоціативні зв’язки між різномовними компонентами, автоматизувати граматичні навички. На прикладі клінічних термінів-композитів показано можливості використання міждисциплінарних зв’язків. Окреслено перспективи подальшого аналізу, визначення та практичного застосування міждисциплінарних зв’язків мов професійного спрямування.</jats:p>